Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватися до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня.

Шкільна адаптація – пристосування дитини до умов та вимог нового середовища. Її результатом є пристосованість особистісна, яка виступає показником життєвої компетентності дитини, її здатності орієнтуватися та впливати на довкілля .

Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання в 1-х та 5-х класах.

Перехід від дошкільного до молодшого шкільного віку в науковій літературі часто називають малою кризою, тому що для цього періоду характерна спеціально націлена робота суспільства з підготовки дитини до максимально безболісного переходу в наступний віковий період життя та максимального врахування її здібностей, що вже розвинуті. Проте й мала криза – це криза.

Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Актуальність цієї теми визначається тим, що й інтенсифікація навчальної діяльності останніми роками, і перетворення в соціально-економічній сфері змінили умови життя дітей і визначили необхідність повторного поглибленого аналізу діяльності дитини в момент вступу до школи та соціально-психологічної практики, що пов’язана зі шкільною адаптацією.

Проблема оцінки рівня адаптації дитини до школи, попередження ризиків у психічному й особистісному розвитку першокласників ставить перед школою проблему адаптації першокласників до умов навчально-виховного процесу.

Шкільна дезадаптація – втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями й однолітками, схильність до асоціальної поведінки, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження.

Успішна адаптація до школи залежить від рівня сформованості основних передумов навчальної діяльності. Чим краще готовий дитячий організм до всіх змін, що пов’язані з початком навчання, подолання труднощів, яких неможливо уникнути, тим легше він їх здолає, тим спокійнішим буде процес пристосування до школи.

Саме таким важливим запитанням і був присвячений консиліум, у якому взяли участь класні керівники 1-х та 5-х класів, а також учителі, які були класоводами п’ятикласників у четвертому класі. У таких консиліумах обов’язковими учасниками є адміністрація закладу, соціальний педагог та практичний психолог.

Атмосфера підтримки, довіри, розуміння в сім’ї допомагає дитині ефективно розв’язувати проблеми в школі та досягати успіхів.

Проте готових рецептів щодо вирішення окресленої проблеми в педагогіці не існує. Учитель завжди має бути у творчому пошуку, адже в процесі навчання постійно виникають ситуації, що породжують нові проблеми, які й вирішувати треба по-новому.

Шкільна адаптація