Цьогоріч відзначається 120-річчя з дня народження видатної української художниці Катерини Білокур (1900-1961).

    Катерина Білокур – ровесниця бурхливого ХХ століття, якій судилося пережити його революції та війни, майже не виїжджаючи із своєї рідної Богданівки (нині Яготинського району Київської області). Біографія Катерини Василівни цікава не фактами, а самим способом життя, мислення, бачення та сприйняття світу. Вона була людиною мудрою і чесною, емоційно та художньо багатою. Втіленням краси були для художниці квіти, які вона вміла не просто змалювати, а й «художньо розмістити у картині». Побачивши на виставці в Луврі її роботи Пабло Пікассо назвав майстриню геніальною. Жінка, яка самотужки навчилася писати і малювати, стала єдиною і неповторною в національному і світовому мистецтві завдяки величезній життєлюбній силі, вмінню насолоджуватися барвами і відчувати красу природи.

    У холі нашого НВК була розгорнута фотовиставка картин Катерини Білокур. Учні мали змогу переглянути найвідоміші твори великої художниці, які не перестають вражати сучасного глядача.

    Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка» та «Колгоспне поле» були включені до експозиції на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

    Хіба ж можна залишитися байдужим, не замилуватися, огорненими густою вологою квітами, які то тут, то там пробиваються крізь товщу туману яскравими сполохами барв на картині «Квіти в тумані» (1940 р.).

    Чарівні півонії – одні з найулюбленіших і часто відтворюваних на полотні квітів художниці. Картина «Півонії» (1946 р.).

    У картині «Пшениця, квіти, виноград» (1950-1952 р.) майстриня славить красу й заможне життя. Стигле зерно і колоски пшениці, яскраві майорці, духмяний горошок та синій виноград розміщені на полотні таким чином, що разом утворюють мальовничу, сяючу, фантастичну і, водночас, дуже реальну, незабутню квітку.

    Дивлячись на її «живі» квіти, отримуєш естетичну насолоду і одночасно відчуття, що люди – це ті самі квіти з її картин.

    Тож наша шкільна бібліотека запрошує відвідати виставку, щоб на власні очі відчути «буяння» душі майстрині, поринути в магічний світ художниці, відчути гордість за свою Батьківщину.