Робота з дітьми з ООП

Мета роботи соціально-психологічної служби нашого НВК –

соціальна адаптація та інклюзія дітей з особливими освітніми потребами шляхом інклюзивного навчання в умовах загальноосвітньої школи.

 До цільової групи, над якою тут працюють, належать діти з порушенням

опорно-рухового апарату, діти з легкою затримкою психічного розвитку (без інтелектуальної недостатності), діти з хронічними захворюваннями та діти з синдромом Дауна

Цим дітям  надається ряд послуг:

освітні – спрямовані на здобуття освіти відповідного рівня на основі державних стандартів з урахуванням розвитку кожної дитини;

психологічні – система кваліфікованих заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психологічних функцій і якостей дітей з особливими потребами, створення сприятливих умов для розвитку особистості;

соціально – педагогічні – виявлення потреб, складання індивідуалізованих планів і рекомендацій щодо шляхів задоволення потреб, сприяння розвитку соціальних навичок і компетенцій дітей цільової групи, їх різнобічних інтересів;

реабілітаційні – заходи, спрямовані на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівнів життєдіяльності дітей з особливими потребами з метою сприяння їх інтеграції в суспільство.

У межах виконання проекту “Повір у себе” у школі сформовано мультидисциплінарну команду, до складу якої входять:

  • асистенти учителя,
  • соціальний педагог,
  • практичний психолог,
  • медичний працівник.

    Оновлений кабінет психолога

 

Навіщо потрібен психолог в школі?

Питання, з яким можна і потрібно звертатися до шкільного психолога:

  1. Труднощі у навчанні

Деякі діти вчаться не так добре, як їм хотілося б. Причин тому може бути безліч. Наприклад, не дуже хороша пам’ять, розсіяна увага чи брак бажання, а може бути, проблеми з учителем і нерозуміння, навіщо все це взагалі потрібно. На консультації ми постараємося визначити, в чому причина і яким чином це виправити, іншими словами, спробуємо знайти, що і як необхідно розвивати, щоб вчитися краще.

  1. Взаємини у класі

Є люди, які легко знаходять контакт з іншими, легко спілкуються в будь-якій, навіть незнайомій компанії. А є, і їх теж дуже багато, такі, яким складно знайомитися, складно будувати гарні взаємовідносини, складно знаходити друзів і просто відчувати себе легко і вільно в групі, наприклад? в класі. З допомогою психолога можна знайти способи і особисті ресурси, вивчити прийоми для побудови гармонійних стосунків з людьми у найрізноманітніших ситуаціях.

  1. Взаємовідносини з батьками

Іноді буває так, що губляться спільну мову і теплі відносини з нашими найближчими людьми – з нашими батьками. Конфлікти, сварки, відсутність взаєморозуміння – така ситуація в сім’ї зазвичай приносить біль і дітям, і батькам. Деякі знаходять шляхи вирішення, а іншим це зробити досить важко. Психолог розповість вам про те, як навчитися будувати нові відносини з батьками і навчитися розуміти їх, і як зробити так, щоб і батьки розуміли і приймали вас.

  1. Вибір життєвого шляху

Дев’ятий, десятий і одинадцятий клас – час, коли багато хто замислюються про майбутню професію та взагалі про те, як би вони хотіли прожити своє життя. Якщо ви не впевнені? яким шляхом ви хочете піти, завжди є можливість піти до психолога. Він допоможе вам усвідомити свої мрії, бажання і цілі, оцінити свої ресурси і здібності і зрозуміти (або наблизитися до розуміння), в якій сфері (сферах) життя ви хочете реалізуватися.

  1. Самоврядування і саморозвиток

Наше життя настільки цікава і багатогранна, що постійно ставить перед нами масу завдань. Багато з них вимагають недюженных зусиль і розвитку в собі самих різноманітних особистісних якостей, навичок і умінь. Можна розвивати навички лідерства або навички ведення спору, логічне мислення або творчі здібності. Покращувати свої пам’ять, увагу, уяву. Можна вчитися керувати своїм життям, ставити цілі і ефективно досягати їх. Психолог – людина, яка володіє технологією розвитку тих чи інших якостей, навичок і умінь і з задоволенням поділиться цією технологією з вами.

 

Психолог здійснює психолого-педагогічний супровід освітнього процесу з метою забезпечення нормального розвитку дитини (у відповідності з нормою розвитку у відповідному віці).

У функції шкільного психолога входить: психологічна діагностика; корекційна робота; консультування батьків і вчителів; психологічна освіта; участь у педрадах і батьківських зборах; участь в наборі першокласників; психологічна профілактика.

Психологічна діагностика включає в себе проведення фронтальних (групових) та індивідуальних обстежень учнів за допомогою спеціальних методик. Діагностика проводиться за попереднім запитом вчителів або батьків, а також за ініціативою психолога з дослідницькою або профілактичною метою. Психолог підбирає методику, направлену на вивчення цікавлять його здібностей, особливостей дитини (групи учнів). Це можуть бути методики, спрямовані на вивчення рівня розвитку уваги, мислення, пам’яті, емоційної сфери, особливостей особистості і взаємин з оточуючими. Також шкільний психолог використовує методики з вивчення дитячо-батьківських відносин, характеру взаємодії вчителя і класу.

Отримані дані дозволяють психологу будувати подальшу роботу: виділити учнів так званої “групи ризику”, які потребують корекційних заняттях; підготувати рекомендації для вчителів і батьків по взаємодії з учнями.

У зв’язку з завданнями діагностики одним із завдань психолога є складання програми співбесіди з майбутніми першокласниками, проведення тієї частини співбесіди, яка стосується психологічних аспектів готовності дитини до школи (рівень розвитку довільності, наявність мотивації навчання, рівень розвитку мислення). Психолог також дає рекомендації батькам майбутніх першокласників.

Корекційні заняття можуть бути індивідуальними і груповими. В ході їх психолог намагається скорегувати небажані особливості психічного розвитку дитини. Ці заняття можуть бути спрямовані як на розвиток пізнавальних процесів (пам’ять, увага, мислення), так і на рішення проблем в емоційно-вольовій сфері, у сфері спілкування і проблеми самооцінки учнів. Шкільний психолог використовує вже існуючі програми занять, а також розробляє їх самостійно, враховуючи специфіку кожного конкретного випадку. Заняття включають в себе різноманітні вправи: розвиваючі, ігрові, рисункові та інші завдання – залежно від поставлених цілей і віку школярів.

Консультування батьків і вчителів – це робота за конкретним запитом. Психолог знайомить батьків або вчителів з результатами діагностики, дає певний прогноз, попереджає про те, які труднощі можуть у майбутньому виникнути у школяра в навчанні та спілкуванні; при цьому спільно виробляються рекомендації по вирішенню виникаючих проблем і взаємодії зі школярем.

Психологічне просвітництво полягає в тому, щоб знайомити вчителів і батьків з основними закономірностями й умовами сприятливого психічного розвитку дитини. Воно здійснюється в ході консультування, виступів на педагогічних радах та батьківських зборах.

Крім того, на педрадах психолог бере участь у прийнятті рішення про можливість навчання цієї дитини за конкретною програмою, про переведення учня з класу в клас, про можливості “перешагування” дитини через клас (наприклад, дуже здібного або підготовленого учня можуть перевести з першого класу одразу в третій).

Всі перераховані вище функції шкільного психолога дозволяють дотримуватися в школі психологічні умови, необхідні для повноцінного психічного розвитку і формування особистості дитини, тобто служать цілям психологічної профілактики.

Робота шкільного психолога включає в себе і методичну частину. Психолог повинен постійно працювати з літературою, включаючи періодичні видання, щоб відслідковувати нові досягнення науки, поглиблювати свої теоретичні знання, знайомитися з новими методиками. Будь-діагностичний прийом вимагає вміння обробки та узагальнення отриманих даних. Шкільний психолог перевіряє на практиці нові методики і знаходить найбільш оптимальні прийоми практичної роботи. Він намагається відбирати в шкільну бібліотеку літературу по психології з метою знайомства вчителів, батьків та учнів з психологією. У своїй повсякденній роботі він користується такими виразними засобами поведінки, промови, як інтонації, пози, жести, міміка; керується правилами професійної етики, досвідом роботи, своїм і своїх колег.

Завдяки роботі Центру інклюзивної освіти  діти

отримали доступ до якісної освіти, можливість задоволення особливих освітніх потреб, а також спілкування з однолітками. Батьки таких дітей, у свою чергу, можуть без перешкод реалізовувати свої запити, працевлаштовуватися, що позитивно впливає на підвищення їх самооцінки та емоційного стану в сім’ї.

Отож, маючи за плечима чималий досвід щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, можливо поділитися наступними висновками:

Інклюзивна освіта це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в шкільному середовищі та  поза його межами.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

 Основний принцип інклюзивної освіти полягає в тому, що:

  • Всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.
  • ◦ Навчальні заклади мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.
  • ◦ Забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв’язків зі своїми громадами.
  • ◦ Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання. Вони є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивний підхід – створення таких умов, за яких усі учасники навчально-виховного процесу мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у дошкільних та загальноосвітніх школах.

Переваги інклюзивної освіти:

для дітей з особливими освітніми потребами:

  • ◦ Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
  • ◦ Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
  • ◦ Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
  • ◦ Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
  • ◦ У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.
  • для інших дітей:
  • ◦ Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
  • ◦ Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
  • ◦ Діти вчаться співробітництву.
  • ◦ Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
  • для педагогів та фахівців:
  • ◦ Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
  • ◦ Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
  • ◦ Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

          У процесі роботи з учнями  шкільного віку, які мають особливі освітні потреби, першим кроком у навчальному закладі є створення комфортного простору для соціалізації та адаптації до навчального процесу. Виходячи із зони комфорту, яку діти мають в рідних стінах домівки, і потрапляючи в нову психотравматуючу ситуацію, де відсутні близькі люди, вони отримують психотравму, пов’язану з освоєнням нового простору і нових рамок.

Для зменшення психоемоційної напруги і для легшої адаптації  в нашому закладі створили комфортні умови для переходу від ігрової діяльності до навчальної.

Ресурсна кімната  з 1 вересня працює!

Основною функцією ресурсної кімнати є збереження психоемоційного стану учнів з різними нозологіями та школярами без особливих освітніх потреб і створення у такій групі позитивного мікроклімату.

Ресурсна кімната

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *