Голокост, Шоа – приклад геноциду, свідомого вбивства великої групи людей, як правило, тому, що вони належать до певної національності, раси чи релігії.

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост був систематичним, державним переслідуванням і вбивством шести мільйонів європейських євреїв. Голокост був тривалим процесом, що відбувався по всій Європі з 1933 по 1945 роки німецькою нацистською партією на чолі з Адольфом Гітлером. Майже сім із кожних 10 євреїв у Європі вбили через їхню ідентичність.

У світі існують десятки музеїв Голокосту, сотні пам’ятників жертвам, Голокост відображено у літературі, кіно, музиці, образотворчому мистецтві.

Пам’ять про людей, які рятували світ, обов’язково мусить залишитись для наступних поколінь. Тоді на Землі не переведуться люди, які у разі потреби зможуть врятувати світ.

Ми повинні вивчати Голокост, щоб наші діти ніколи не стали ні жертвами, ні катами, ні байдужими до трагедій інших.