Дзвінок  вже продзвенів прощальний,

Небес блакитних бірюза…

Бал випускний, урок останній…

Прозора на очах сльоза…

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

І тільки випускний , святковий бал

У кожного із нас один – єдиний.

Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду незвідана даль.  Позаду – батьківський поріг, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка …

23 червня, зі сльозами на очах та посмішками на обличчях, випускники нашого НВК прощалися із рідною школою, усвідомлюючи, що щасливі та незабутні 11 років їхнього життя залишились позаду. Незважаючи на дощову та похмуру погоду, випускний вечір був неймовірним. Крім того, в народі кажуть, що дощ у дорогу — це на щастя і добро.

Випускники так довго чекали цієї миті! Та коли вона настала, їм не вірилося, що роки навчання промайнули, як короткі дні, і залишили після себе теплі, приємні спогади.

Багато гарних, напутніх слів та побажань було сказано на адресу випускників від директора НВК, вчителів і батьків. Та хіба могли залишити школу випускники, не висловивши свою вдячність наставникам, що упродовж 11 років формували з колишньої малечі гідних синів і дочок своєї держави.

Хвилюючим був цей день не лише для дітей. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено б`ється серце, а то і зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їхні пташенята. Так уже повелося у нас в Україні, що завжди перед усіма важливими подіями людину благословляють на щастя, на долю і дарують найдорожче, найсвятіше. От і батьки благословили в дорогу вчорашніх школярів, вручивши їм коровай.

Випускний вечір цьогоріч ще довго озиватиметься щасливим акордом у серцях кожного, хто був присутній на святі.

Ось так легко, трохи емоційно відлетіли від нас у широкий, безмежний світ наші випускники. Юнаки і дівчата почали нове, невідоме для них доросле життя. Попереду нові випробування!

Випускний вечір «НВК мій, прощавай!»