Зорепадом летять роки
Немов потоки з гір, біжать літа,
І нам не наздогнати їх ніколи,
А в снах зринає юність золота
У стінах найріднішої нам школи.
Щороку наша школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч. Ми знову і знову повертаємося у ті незабутні роки юності, які залишилися в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі. Адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина.
4 лютого ми знову зустрілися з випускниками школи, молоддю нашого міста. Цей рік став ювілейним для випускників 1982 року, 1987 року, 1992 року, 1997 року, 2002 року, 2007 та 2012 років. Це зустріч-мандрівка у світ дитинства і юності. Тож ювіляри почували себе дівчатками і хлопчиками, якими були 10 чи 35 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись. А опановувати світ науки їм допомагали вчителі, які були почесними гостями на святі, яких завжди з теплотою в серці згадують випускники: добрих, терплячих, неспокійних, завжди з іскорками любові в очах.
А зробити свято цікавішим допомагали веселі конкурси. Випускники різних поколінь брали участь у захоплюючому дійстві. Творчі номери від учнів нашої школи довершили вечір, а атмосфера навіювала прекрасні спогади про чудові моменти.
Час плинув дуже швидко, ніхто не хотів покидати світ прекрасної казки. На щастя, це не остання зустріч. І кожен випускник залишиться для четвертої школи маленьким хлопчиком, що бігав по коридору чи дівчинкою, що красувалася перед дзеркалом. Адже ми – одна дружня родина.